Ікона Спас Емануіл

Рятува Еммануїл — образ 59 у віці дванадцяти років. (Лік Холодно співвідноситься зангелічним текстом: «І коли Він був дванадцяти років, прийшли вони також за традицією до Єгипту на свято»). Еммануїл перекладається як «з нами Бог». У Ісаї, старшого з чотирьох Вітхозавітних Шефівії, читаємо: «Ітак, Сампетрі дасть вам ознака: Се, Діва в утробі приверне, і народить сина, і нарекнуть ім'я йому: Єммануїл» (Іс.7.14). Відрок-acoc зображується в хітоні та гіматизі та зі світком у руках. Образ трапляється порівняно рідко.

Тип 664 Еммануїлу з'явився в іконографії досить рано. Такі зображення можна бачити в мозаїках Равенни, зокрема в Сан-Віталі, VI ст. - тут він має цілком самостійне значення, не є доповненням до образу Богородиці, як це нерідко трактують. Таке ж самостійне значення набуває цей іконографічний тип у ранніх домонгольських, великих, так званих ангельських деісумах, де Спас Еммануіл зображений з майбутнімиходами. Мабуть, такі композиції використовували для низьких алтарних перешкод, коли високих іконостасів на Русі ще не було. Такий деісус кінцяжер. можна бачити в експозиції Третяковської галереї.

Тема переднього Немовлята, Еммануїла, «народженого, не створеного», розвивається в іконографії XIV ст. уапневому та балканському мистецтві, тоді з'являються композиції типу «Недреманне око». В основі іконографічної схеми стихії 120-гоles — «Не дрімає та не спить, що захищає Ізрабіль». Такі композиції поміщали над входом до храму. На Русі також була відома ця іконаографія, наприклад, соловицька ікона сер. XVI ст. На вершині гори на ложі біляжитить Спас Еммануїл, над ним ширяє ангел з опалом. Справа відочний — Богородиця (з погляду зралювача Богородиця розташована в лівій частині ікони), навпроти неї шістнадцяти, що тримає хрест. Можна уявити, що тут зображенийапремангелол, оскільки в парі з Богородицею обидві фігури повторюють схему Сповілення, що відкрив світу таємницю втілення й порятунку.