Настоянка Шабельник і Живокіст.

Настоянка ШАБЕЛЬНИКА ТА ЖИВОКОСТУ

Показана при остеохондрозі, ревматизмі, подагрі, порушеннях обміну речовин, новоутвореннях, радикуліті, артрозі, п'яткових шпори, туберкульозі кісток, грижі хребта, остеомієліті, переломах, поліартриті, виразці шлунка і 12-ти палої кишки.

Спосіб застосування: приймати 30 крапель а 1 ст. л. води 3 рази на день незалежно від їжі. Випити 3 літра настоянки для повного лікування.

Шабельник болотний — це лікарська рослина з дивовижними властивостями. Його називають російським женьшенем за здатність виліковувати багато захворювання та ефективно відновлювати сили. Але найчастіше шабельник використовують при проблемах з суглобами.

Цілюща дія шабельника

Шабельник є ефективним засобом для лікування різних захворювань, але найчастіше його застосовують при проблеми з опорно-руховим апаратом, зокрема при:

артрозі, у тому числі колінного суглоба;

артриті;

подагрі;

ревматизмі;

остеохондрозі;

радикуліті;

хребетної грижі та ін.

Шабельник рекомендується вживати при кістково-суглобових захворюваннях у комплексному лікуванні, а також в якості профілактичного засобу при високих навантаженнях на опорно-руховий апарат.

Коріння і кореневища шабельника містять дубильні речовини, цілющі ефірні олії, органічні кислоти, флавоноїди, каротин. Листя і стебла рослини багаті мікроелементами та вітаміном С.

Основна цілюща сила шабельника міститься в кореневищах, що представляють собою довгі пагони, що залягають в болотистому грунті на невеликій глибині, утворюючи при цьому щільні сплетення, здатні витримати вагу людини.

Шабельник володіє наступним дією:

протизапальну;

регенеруючою;

біо-стимулюючою;

протиревматичних;

розсмоктуючою;

знеболюючим;

солевыводящим;

антибактеріальним;

потогінну.

Біоактивні речовини, що містяться в рослині:

забезпечують харчування кістково-суглобової системи;

сприяють відновленню та зростання сполучної тканини;

    помогают снять воспаление с больных суставов;

    восстанавливают структуру хрящей, возвращая им прежнюю эластичность;

    снижают отёчность за счёт улучшения венозного оттока;

    выводят из организма токсины, шлаки, соли и воду;

    нормализуют синовиальную жидкость (массу, заполняющую полость суставов) в своей функциональности.

Окопник используется уже более 2000 лет в традиционной медицине. Диоскорид греческий врач первого века нашей эры советовал лечить геморрой, легкие, суставы, а также различные воспаления окопником.

Растение содержит кислоту (розмариновая), которая смягчает кожу, снимает воспаление, способствует заживлению ран.

Обычно окопник применяют наружно и в малых дозировках, т.к. он содержит токсичные вещества (pyrrolizidine), негативно влияющие на печень.

В переводе со многих языков название растения означает «соединить шов», т.о. название говорит само за себя – растение способствует заживлению ран, переломов.

Настойка окопника для суставов

Настоянка з живокосту (живокіст) використовується в народній медицині протягом століть. Вона здатна допомогти пацієнтові забути про болі в суглобах і кістках. Однак, перед застосуванням настоянки рекомендується проконсультуватися з лікарем, тому що рослина містить токсини.

Живокіст або живокіст — один з найпопулярніших рослин, які лікують суглоби, який використовується в Росії і Європі. Він зцілює, стимулює регенерацію кісткової, хрящової тканини, усуває запалення.

Но всегда следует помнить, что окопник – ядовитое растение, которое включает в себя аллантоин, вещество, которое имеет сильное противовоспалительное и противомикробное действие, и, самое главное – ускорение регенерации клеток хряща и кости (читайте здесь).

Для лечения суставов окопником наиболее часто используют корни растения, которые обладают ранозаживляющими свойствами, кровоостанавливающими, противовоспалительными, спазмолитическими. Настойка корня окопника убивает большинство болезнетворных бактерий и вирусов, предотвращает рост и развитие опухолевых клеток.

Застосування: з-за наявності токсинів настоянку рекомендується використовувати тільки для захворювань кісток і суглобів (артрит, подагра, ревматизм, остеопороз, остеохондроз, попереково-крижовий радикуліт, кістковий туберкульоз).