Ліки від самотності. Бесіди про кохання. Архімандрит Андрій (Конанос)

У книзі архімандрита Андрія (Конаноса) «Ліки від самотності» зібрані бесіди сучасного грецького проповідника про те, що таке справжня любов, як навчитися любити і як з допомогою любові налагодити стосунки з усіма людьми, що нас оточують.

«Ліками від самотності і нарікання є справжня безкорисна любов. Давайте почнемо з тих, хто нас оточує, будемо дбати про те, щоб, по мірі наших сил, радувати їх. Дізнаємося, що їм подобається, будемо говорити з ними дружелюбніше, тепліше, по-людськи. Тоді ми побачимо диво. Спочатку вони будуть здивовані зміні нашого до них ставлення, і, можливо, на перших порах висловлять недовіру. Але через деякий час вони не витримають атаки любові, якої ми піддаємо їх, і відреагують дев'ять разів із десяти позитивно», – пише отець Андрій.

Архімандрит Андрій (Конанос) народився в 1970 р. в Мюнхені, з 1977 р. живе в Афінах. Закінчив богословський факультет Афінського університету. У 1999 р. рукопокладений в диякона, в 2000-му — в ієрея, пізніше був зведений в сан архімандрита. З 2006 р. веде передачу «Невидимі переходи» на радіо Пирейской митрополії. Бесіди чудового богослова, місіонера, проповідника полюбилися слухачам і читачам різних країн — Греції, Кіпру, Болгарії, США. Вітчизняним читачам о. Андрій знаком по книгах: «Коли Христос стане для тебе всім», «Не бійся радіти!», «Добрий день, Господи!» «Бог не залишить тебе», «Христос посеред нас», «Разом тісно, а нарізно нудно» і «Христос – це свобода!»

ЗМІСТ:

Ліки від самотності – з
Що таке любов – 9
▪ Любити — бажати блага іншому – 9
▪ Любов — це подолання себе – 24
Головне, щоб не зникла любов – 50
▪ Напиши його ім'я першим – 50
▪ Якщо я не навчуся любити – 64
«У мене з ним не може бути нічого спільного» – 80
(Не) хочу в рай – 88
Можна бути щасливим без Христа? – 104
Потрібно прибрати парасольку, який ми тримаємо над душею – 126
Ти хороший, але тебе треба підштовхнути – 145
Говоримо одне, думаємо інше – 158
Ми християни в теорії – 169
Угодні Богу сварки – 194
Радіти з тими, хто тішиться – 213